Ремонт ТБ-тюнера Львів. Вже необов’язково мати телевізор, щоб спостерігати улюблені серіали, пізнавальні програми. Це Вам може дозволити і ТБ тюнер. Вартість такого дива невелика, тому і попит великий. Ремонт ТБ-тюнерів у Львові краще проводити в майстерні, де працюють фахівці з великим досвідом.

Швидко і якісно відремонтувати тюнер можна в сервісному центрі компанії FIXME. Звертайтеся з питаннями за телефонами або задавайте питання по ремонту супутникових тюнерів ресиверів онлайн. Для заміни тюнера зверніться до професіоналів, адже навіть маленька неточність може призвести до поломки тюнера. Наші майстри ремонтують тюнери супутникові та цифрові Т2. Жителям міста часто потрібен швидкий ремонт ТБ-тюнера Львів, але все залежить від складності поломки. Скільки коштує така послуга можна дізнатися по телефону або при виконанні замовлення. У нашій майстерні ціни завжди лояльні. Талон сервісних послуг надається на виконані роботи і замінені в ході ремонту запчастини. Для клієнта обслуговування з сервісними зобов’язаннями майстра проводиться в терміновому порядку. Також у нас Ви можете купити тюнер 2 новий. Прошивка т2 тюнера у нас коштує 80 гривень.

Діагностіка тюнерів Львів у нас виконується завжди ретельно, адже вона є головним аспектом для правильного визначення поломки.

Після закінчення ремонту апарат може опечатуватися пломбою СЦ. Ремонт ТБ-тюнера у Львові не повинен перетворитися для Вас у проблему. Довіртеся професіоналам і отримаєте бажаний результат.

Терміновий ремонт ТБ-тюнерів Львів відбувається протягом дня. Майстерня проводить ремонт блоку живлення супутникового тюнера, перепрошивку на заводську, ремонт або заміну гнізд (антени якщо така є), ремонт головної плати тюнера, пропайку контактів плати, перевірку тюнера в майстерні при клієнті. Купівля тюнерів т2 на запчастини. Якщо тюнер рве картинку, тюнер не показує канали, тюнер не запускається, ресивер не реагує на пульт, тюнер не бачить супутник, тв тюнер чорний екран ми постараємося допомогти.

Усунення перешкод від комп’ютерних ТБ-тюнерів в мережах кабельного телебачення

У зв’язку з інтенсивним розвитком цифрової техніки і її впровадженням в сферах, де до сих пір панувала техніка аналогова, перед рядовими користувачами часом гостро постає питання сумісності різних технологій на побутовому рівні.

Яскравий приклад – використання ТБ тюнерів (далі – тюнери) для прийому аналогового телебачення, що існують у вигляді карт розширення для персональних комп’ютерів (ПК).  Поряд з високоякісними і порівняно дорогими моделями, що представляють собою навіть не тюнери як такі, а повноцінні карти відеозахоплення, існує велика кількість простих моделей відверто невисокої якості, які підкуповують своєю дешевизною.  До другого типу пристроїв відносяться, наприклад, дешеві клони на процесорі SAA713.  Недосвідчений користувач навіть не припускає, що, купуючи таку карту, він набуває “пакет” проблем не тільки для себе, але і для своїх нічого не підозрюютчих сусідів.  Проблеми виявляються в мережах колективного користування, наприклад, кабельного телебачення, відразу ж після встановлення тюнера.

Справа в тому, що тюнер містить як аналогову (власне телевізійний приймач), так і цифрову частину, і “стикування” їх в одному виробі зі збереженням якості сигналу – справа дуже важка, ускладнюється ще й тим відомим фактом, що по лініях самого ПК може  протікати ВЧ струм в кілька, а то і в десятки ампер.  При невисокій якості фільтрації можна спостерігати результат у вигляді сильних перешкод на зображенні.  Природно, тюнер створює перешкоди не тільки сам собі, а й щедро роздає їх зовні.  Якщо придбаний тюнер призначений для прийому сигналу з ефіру, справа, звичайно, дуже неприємна, але залишиться вашою особистою.  Але якщо такий тюнер підключений до кабельної мережі, будьте впевнені, “якісним” зображенням в повній мірі “насолодяться” також ваші сусіди, та й ви самі, якщо маєте в своїй квартирі ще й звичайний телевізор, підключений до тієї ж мережі.  З іншого боку, якщо на екрані телевізора спостерігаються характерні сильні перешкоди у вигляді десятка вертикальних світлих ліній, то з великою ймовірністю можна стверджувати, що десь поблизу включений “комп’ютерний” тюнер.

Проблема виникла одночасно з появою тюнерів, але однозначного рішення, крім “банальної” заміни використовуваної моделі, не знайшла донині.  Тим часом питання ціни є дійсно важливим, а часто вирішальним – адже не всякий стане купувати собі телевізор, коли є можливість придбати тюнер за 10 … 30 дол., Нехай навіть при не найкращій якості зображення.  До речі, перешкоди на екрані монітору суб’єктивно менш помітні, ніж на екрані телевізора.  Вид і рівень перешкод зазвичай не залежать від використовуваного програмного забезпечення, версії драйвера або операційної системи, а є чисто апаратною особливістю пристрою.

Визначено (та й логічно припустити), що перешкоди по джерелу їх походження можна чітко розділити на дві групи: перешкоди по ланцюгах живлення і по ланцюгах передачі інформації (шина PCI).  Причому відмічено, що на перших етапах розвитку комп’ютерної техніки переважали перешкоди від блоків живлення (БЖ), сьогодні, швидше за все, доведеться зіткнутися з перешкодами від ланцюгів передачі даних.  Візуально відрізнити їх досить складно, тому необхідно слідувати методам активної діагностики за принципом: зробив – подивився, що вийшло.

Методів усунення перешкод також існує кілька, але реально можна говорити про три.

Перший спосіб – винести селектор каналів на 1,5 … 2м за корпус ПК.  Спосіб не дає передбачуваних результатів і явно нерентабельний, оскільки пов’язаний з демонтажем селектора і наявністю “пучка” екранованих проводів від плати тюнера до селектору за кількістю виводів останнього.  Цей метод напевно рятує тільки від перешкод, що наводяться безпосередньо на блок селектора всередині корпусу ПК.  У всякому разі, починати з цього не слід.

Другий спосіб – підвести живлення до селектора від окремого стабілізованого джерела живлення.  Цей спосіб простий і ефективний, якщо перешкоди породжуються ланцюгами імпульсного БЖ.  Перед тим як приступати до реалізації цього способу, бажано оцінити очікуваний ефект.  Для цього визначають на платі тюнера місцезнаходження оксидного конденсатора фільтра живлення селектора.  Зазвичай це конденсатор ємністю 100-220 мкФ, що знаходиться біля короткого торця корпусу селектора, від плюсового виведення якого друкований провідник йде до трьох крайніх справа об’єднаних контактних майданчиків верхнього ряду роз’єму PCI (лінія живлення +5 В).  Це, як правило, єдиний досить широкий провідник, від якого також йдуть відгалуження для живлення мікросхем і підключені ще кілька оксидних конденсаторів приблизно такий же ємності.  Паралельно знайденому на платі конденсатору фільтра підпоюють додатковий конденсатор ємністю 1000-2200 мкФ на номінальну напругу 16 В з дотриманням полярності і обов’язково керамічний конденсатор ємністю 0,1-0,47 мкФ.

Якщо зазначена процедура не справила ніякого візуально помітного ефекту, повна реалізація способу, швидше за все, також не приведе до бажаного результату.  Однак навісні конденсатори рекомендується все ж залишити на платі.  Якщо проявився певний позитивний ефект, тоді розривають зовні вивід живлення селектора, підключений до плюсового виводу знайденого конденсатора фільтра, і під’єднують його до виходу +5 В ± 5% додаткового зовнішнього БЖ, який рекомендується зібрати по звичайній трансформаторній схемі з інтегральним стабілізатором 7805 в типовому включенні.  Тепловідведення для стабілізатора не потрібно.  Вихід-5 В (загальний) БЖ підключають до загального проводу плати тюнера можливо ближче до корпусу селектора, бажано до однієї з його “ніжок”.  Між виводом живлення селектора і загальним проводом обов’язково встановлюють керамічний конденсатор ємністю 0,1-0,47 мкФ.

Однак описані способи в ряді випадків не призводять до повного усунення дефекту, а іноді і взагалі не дають ніякого результату, крім деякої зміни картини перешкоди.

Рис.  1

Тоді слід застосувати третій спосіб, відомий в народі як “метод тику”.  Саме цей спосіб дає найбільш хороший результат.  Суть його полягає у визначенні дослідним шляхом точки на корпусі селектора або плати тюнера, гальванічне з’єднання якої з точкою на корпусі ПК призводить до найкращого ефекту.  Положення точки на корпусі ПК також визначають дослідним шляхом.

Фізичний зміст цього цілком зрозумілий.  Корпус антенного роз’єму (ВЧ вхід селектора) не має безпосереднього гальванічного зв’язку з корпусом ПК.  У металевій планці кріплення карти навколо антенного роз’єму і роз’єму V / FM зазвичай зроблені отвори діаметром на 1.2 мм більше.  Таким чином, чутливий вхід тюнера і елементи селектора з’єднані із загальним проводом (корпусом ПК) через досить довгі друковані провідники невеликого перерізу, що проходять по платі тюнера і далі – по всій материнській платі, а також через роз’єми і дроти БЖ, взагалі не призначені для передачі  ВЧ напруги.  Струм, що протікає по дротах живлення і обміну даними, і є причиною виникнення потужних перешкод.  Створення безпосереднього гальванічного зв’язку між корпусом селектора (роз’єму) і корпусом ПК дозволяє практично повністю позбавитися від них.

З боку тюнера визначені оптимальні точки підключення: це корпус роз’єму антени, корпус роз’єму V / FM або точка на корпусі селектора (вибирається експериментально).  До однієї з них слід підпаяти мідний дріт перетином 4 мм2 (обов’язково багатожильний) або оплетку відрізка коаксіального кабелю.  Провід облужують з одного кінця на 2.3 мм.  Точку підключення до корпусу ПК, як правило, вибирають по найкоротшій відстані від обраної точки на платі.  Не слід провід підключати до планки кріплення, оскільки точка може бути не оптимальною, та й планка часто не має надійного гвинтового з’єднання з корпусом.  Більш точно місце визначають, щільно притиснувши провід до корпусу і переміщаючи його по поверхні.  Поверхню металу рекомендується попередньо зачистити дрібним наждачним папером.  У місці, відповідному максимальному придушенню перешкод, свердлять отвір і закріплюють дріт за допомогою надійного нарізного сполучення.

Деякі користувачі просто “заганяють” відповідний гвинт між корпусом роз’єму і планкою кріплення карти.  Але це не завжди дозволяє досягти бажаного ефекту за названої вище причини.

Слід також попередити прихильників експериментів, що пряме з’єднання будь-якої з точок тюнера з загальним проводом всередині БЖ навіть за допомогою коаксіального кабелю не впливає на прояв цього виду перешкоди.

Але в деяких зовсім “важких” випадках вище описаний метод не дозволяє повністю позбутися від перешкод.  А ось спосіб, пропонований далі, пригнічує перешкоди навіть у таких випадках.  Він є більш “красивим” радіотехнічним різновидом третього способу і полягає в наступному.

Антенний кабель розрізають на відстані 20.30 см від входу тюнера і постачають стандартними роз’ємами з нарізним сполученням для підключення до пасивної електрошини сигналу.  У корпусі розгалуджувача на два напрямки збирають ФВЧ за схемою, наведеною на рис.  1. Котушка індуктивності містить 3,5 витка проводу ПЕВ-2 0,15, намотаних виток до витка на паперовому каркасі діаметром 8 мм.  Конденсатори – керамічні (наприклад, КТ-1, КТКілі К10), ємністю 33- 56 пФ.

Фільтр включають в розрив фідера.  На корпусі є зовнішній контакт з нарізним сполученням М3.  З його допомогою фільтр з’єднують з одним з кріпильних гвинтів БП ПК відрізком мідного багатожильного проводу перетином 4 мм2 довжиною 3.4 см (провід затискають під головкою кріпильного гвинта, краще з використанням додаткової ребристої шайби).  З’єднання, що вийшло, забезпечує надійний гальванічний контакт обплетення антенного кабелю з корпусом ПК і одночасно механічне кріплення фільтру (рис. 2).  На фотографії також видно плата тюнера з додатковими конденсаторами фільтр живлення.

Рис.  2

ФВЧ забезпечує додаткове ослаблення перешкод, що проникають від тюнера в кабельну мережу.

Для запобігання контакту антенного роз’єму з корпусом в непередбаченому місці планку кріплення тимчасово відділяють від плати тюнера, обертають зовнішню сторону роз’єму одним-двома шарами липкої стрічки і повертають планку на місце.

Якщо в квартирі є інші телевізійні приймачі, а кабельний ввід один, то підключення краще проводити через пасивні або активні розгалужувачі на необхідне число напрямків.  Пасивний концентратор повинен складатися не з одних проводів, як це часто буває, а відповідати класичній схемі, наведеній на рис.  3. Опір кожного резистора розраховують за формулою R = R0 (N-1) / (N + 1), де R0 = 75 Ом – хвильовий опір;  N – число напрямків.  Наприклад, для розгалуджувача на два напрямки стандартне значення опору R = 24 Ом.

Рис.  3

Коефіцієнт внесеного загасання для двоканального розгалуджувача -6 дБ і більше -9 дБ для трехканального, тому резистивні разгалужувачі на більше число напрямків використовувати недоцільно.  Розгалужувач бажано розміщувати на однаковій відстані від ТБ приймачів або ближче до звичайного телевізора.

Якщо дозволяє рівень сигналу, замість розгалуджувача доцільно використовувати найпростіший атенюатор 20 дБ за схемою рис.  4. Це також дозволить помітно знизити рівень перешкод від тюнера ПК.  Резистори бажано застосувати С2-10, але допустимі і звичайні МЛТ-0,125.

Треба відзначити, що ступінь прояви будь-яких перешкод значно знижується при сильному корисному сигналі, тому особливу увагу слід приділити загальній справності кабельного господарства і виконання правил монтажу сигнальних ланцюгів ВЧ.  Можна застосувати і додатковий підсилювач телевізійного сигналу.

Рис.  4